|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7398, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.37.85') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Дана Рудик, 03-12-2007
|
Зек Серго, блаженний,
чи просто навіжений –
не чифірить, молиться вголос,
у кутку над парашою бачить ангелів.
У дворі в’язниці збирає вбогі квіти, мох, кору.
Шле друзям на волю колажі-гербарії
і медальйони з кефірних кришечок.
Зек Серго, без надії на амністію та розгрішення,
опущений, із запліснявілими ногами,
майструє з мішковини плащаницю –
доходязі у домовину.
А коли дають відбій
і на нарах содомські кояться коїтуси,
зек Серго втікає у сценографію спогадів.
Там він бродить
серед візантійської порфіри київських ікон,
хачкарів церкви Ріпсіме,
відгомону тифліських провулків...
Читає лист від Куросави,
пише відповідь Ґодару.
Вдихає буковинське різнотрав’я...
У цей час завжди приходить кирпата
і робить йому на легенях наколку –
на пам’ять про ходку у зону.
Вправними пальцями
і зовсім безболісно.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
