Я змережу папір сумовитими нотами.
Затремтить й оніміє холодна рука.
Знову ранок гряде з суєтними турботами,
Я ж повернуся в ніч, де мій смуток блука.
Ти покличеш мене, наче все ще не втрачено,
Наче виграти можна в цій клятій війні.
Та за помилки всі надто дорого сплачено,
Хоч ніяк не могли ми зійтися в ціні.
Місто спить. Я шукаю свій спокій між стосами
Нерозділених мрій, нерозгаданих снів.
Посвітлішало небо поміж хмарочосами.
Вже пора... Я рушаю. Мій день догорів.
