Розбиті коліна І плаче журба
І кров на бруківці І слів вже нема
І б`ється десь скло І гримлять вітражі
Вмирає романтика сон на межі
І падає дощ І осінні тумани
Окутують землю Й ще вітер повстане
Востаннє підніме увись почуття
А звідти назад ще дороги нема
Листки поспадають й не знатимуть люди
Що в цьому прощання У них вже полуда
Співатиме місяць й не складуться вірші
Вони без поетів все гірші і гірші
Десь стогнуть казки І вмирають герої
А люди живуть І не знають їх болю
І мертва царівна не встане з постелі
Бо всі вже забули дорогу до неї
Вмирали романтики Тріскалось скло
А людям довколо все рівно було
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design