Твій подих із ниток бажання витканий,
і, як хурму, мене тонкими скибками
повільно тне кинджалами жага,
а ти ще навіть поряд не лягав
Солодкі ці хвилини, в ночі крадені!..
Краплини поту, ніби виноградини, -
ще мить і упадуть додолу спіло,
Ні, не боюсь…ходи…я так хотіла…
Чіпляюсь, ніби світ навколо валиться,
в подушки вишиті тремкими пальцями,
безладно шал розписує долоні
півмісяцями нігтів, не схолоне…
У небі молодик рясний туман
вбере на себе пишно, мов тюрбан,
і ти до мене шахом молодим
прийдеш і будеш, наче поводир
в таємному саду, ще знанім вчора,
сьогодні ж - невідомість і покора…
...І простирадло вогкими тілами,
тримаємо, щоб не знялося з нами
в повітря, наче килим із казок.
Розтане все: з кальяну дим і зойк,
у близькості завершення відчайний;
В тобі розчинюсь, зморена від чарів,
як грудка цукру у духмянім чаї
