Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87037

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

...і ніч була тобою

© Ганна Осадко, 20-11-2007
…ще пам’ятаю – дихання спинила,
бо ніч жагуча… похапцем, стрімливо
ти пазуху роздер – і потекла
червоних намистин густа ріка.
Порвалась шворка – і важкі коралі
спливали тілом далі, далі, далі,
щоб, подолавши звивисту дорогу,
із дзенькотом упасти на підлогу –
і розлетітись по паркету шпарко,
шукаючи, як мишка, чорну шпарку.
…А біла шия – як тендітна ваза,
Прозоро засвітилася одразу,
А передпліччя, переплівшись в руки,
Чекали порятунку або муки,
Чи того й того – мірою одною…
…Ще пам’ятаю – це було зимою –
І сніг байдужно сипав, наче просо
Ґаздиня  курям… І простоволоса
І просто боса, у чужих покоях
Я в ніч пливла, і ніч була тобою…


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Магадара, 09-10-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72009801864624 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …