Пам’ятаєш, їхали метрою
Й хотіли бути котиками
Бо в них усе є й курятина й печінка й шпротики
Бо їх пестять просто так як хороше бути котиком
Бо їм непотрібно кимось бути
Бо ніщо не заважає заснути
Зараз 18:30, які 19:45?
Ти дивишся здоровим зором
на йобнутий годинник
наші висновки все більш ендокринні
дуже рідко ти ділишся ними
Смертельна хвороба
відсутності мислення
Нічогонероба
Щоби це лікувати
Час-не-час позбавляйся від музики тиснення
Ким ми станемо, Маце, ким будемо
Я молюся на 2012-ий
Що нам далі-то, бля, та куди ж нам?!?...
На цигарку не стій як прибацаний
Та що ж коїться, хто з нами трапився
Молодим було легше із бабами
Посвітили у мроці екранцями й
всмоктали весь дим одним дотиком.
наші вени вже д0низу тягнуться
