

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12979
Рецензій:	20386

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Алісо

© Вірлена, 10-11-2007
Алісо, Алісо, твоє Задзеркалля розбите. Рожеве на скельцях – це кров із порізаних рук. І що тобі, дівчинко, зараз ночами робити, Коли не втечеш від безсоння у вигадку-гру? Крохмаль простирадл – як розсип уламків на гальці, Засмолені вікна під тиском північної товщі. І пóдушку мнуть твої пальці, крижини – не пальці. Ночі – вони найдовші. Куди тобі, дівчинко? Широко очі розплющиш, Вбираєш у себе сю ніч і провалля зі стелі. А тіней не меншає. Тіні – вони невмирущі, І холодно, дівчинко, щулитись в мерзлій постелі. Бо стіни – як лід. Не торкнути – промерзнеш до кості, Бо два покривала вчепились в артерії сонні, Бо падати можна не тільки з вершин високості. А можна – в безсоння.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00946092605591 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Алісо

Йа Алісо...