Осінь
Вслухаюся в осінь...у шепіт багряного листя,
у переддрімоту спустошених чорних полів,
Вслухаюся в осінь.Вона ж бо крадучись по місту
останніх прикрас нас лишає в ще теплому згарищі днів...
В осінньому сквері самотність гуляє і вітер,
сльозинкою час зупинився на моїй щоці,
я душу свою тільки осені можу відкрити,
і серце зігріти в прозорій і ніжній руці.
Вдивляюся в осінь, як в очі твої загадкові,
і тану в цілунках п,янких, як ця осінь м,яка,
що стелиться світом, як сіті твоєї любові,
і манить теплом, і морозом відразу ляка...
