Море любові, море турботи,
Хочу плавати в ньому.
Бачу щастя, бачу гори
Великої твоєї любові.
Рук сплетіння, голосу оніміння,
Пливу по течії наших спільних думок…
Море тихе, встає сонце,
Твої вії, як в припливі
Камінці відточують любов,
Сприймають світ променів вісток…
Твої довгі вії, як довге щасливе життя,
Яке я бачу з тобою…
Дитина, родина… кров’їнка нашого буття
Продовжить нитку яскравих камінців,
Що ми з тобою відточили раніше…
