У цьому автобусі спокійно помістилося б зо п’ять поколінь
Гадав я собі
Ген понад нашими головами планерують фанерні літачки
А ми знехотя мислимо про птахів спійманих ласами байок
Коли виходиш із того автобусу то маєш запах мастил та нафти
І це ще не єдина дійсність що нас так тісно об’єднує
Мої дні із тобою подібні до безперервного фотоспалаху
Мої секунди мов секунданти-алконавти або вічно юні скаути
Вони швидко п’яніють але не забувають про серце
І я стою на мості поміж Санкт-Петербургом і Гданськом
Я віднімаю тепер в мене лишився лиш тиждень для тебе
Потім можеш мене вважати недійсним
На час мого корабельного рейсування
Рік або зо два
(Краще вбий мене зараз!)
Пральні вітрил
Смажальні устриць
Броварні для самотніх
(Ласкаво просимо у Форт Збування Фантазій!)
Я
Новий дух Ахіллеса та Одіссея
Світла-тінь-самого-себе
Солдат Фортуни
Скорпіон із титановими пазурами
Рожен для перченого повнокровного м’яса
Співбесідник і конкурент нікотинового повітря
Воскресла серія «Хрещеного Батька»
(Чекайте на мене невдовзі на екранах Вашого Міста!)
Я відсьогодні Шпак Польський
(Оновлений!)
Забитий гол у настільнім футболі
Це те саме що полювання на оленя
Повільнішого за прудкість автомобіля
(А між нами все вкорочується віддаль!)
Я очі свої дарую твоїй майбутній весні
Газетами застелюю депресії нашої осені
Фантазіям дякую за прикрашування снами
І розпанахую чрева гральних автоматів аби дати тобі
На вітаміни хліб цигарковий папір або просто для драйву
Стільки людей (хоча перепрошую) ну добре людей
Крадуть наш час та етер нашої насолоди
Моя карамельна о Кармен
Я ж зовсім заплутався у твоїх сукнях і запахах і перуках
Я задзеркалля дзеркала перед яким ти вдягаєшся
Я все те чого ти ніколи не збереш у найпросторішу рамку
В момент коли я роздвоююсь між двох кінців зубочистки
Своїх смаків спраг пізнавань
Стаю антитезою вчинків своїх попереджувальних вистрілів
Моє сумління як розтовчена сумнівами крейда
І я цілковито зникаю як зацензурований кадр
Між трьома мечами годинника з сакури
(Тепер свою втрачену голову
Можу поперемінно носити
У будь-якій із рук
І вітер у спорожнілім каптурі!..)
Ці всі мої дреди тільки для тебе
Змащені медом і блиском паркету бібліотек
Ирій поїздів освіжає евкаліптовим повівом
А в центрі мене на Ринку вибуха конференція
Про тебе
За участю
Захланного Ід
Тверезого Еґо
Та благочестивого Супереґо
(От тільки куди знову подівся Конферансьє?)
На потопаючому кораблі
(Ой перепрошую) на Кораблі Воскресіння
