Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 6877, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.102.0')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія уява

Персоніфікація

© Жан, 29-10-2007
Ніч розляглася на пюпітрі Жде композитора, щоб жити А вітер плаче, він самітник Як можна велич цю любити Як можна велич цю обняти Ці зорі-очі, та холодні Ви - моя леді, я - ваш вітер Лиш Вас знайду, а Ви проходите Така холодна горді пані У саван смерті Ви закутали Усі жалі, усі печалі Всього мене, а що там далі Я Вас втрачаю щохвилини Я вию вовком в Ваше серце У час грози - перепочинок Я Вам скажу усе відверто Та що Вам вітер, що Вам вітер Куйовдить кучері чорняві Приносить знайдені десь квіти І в них усі його печалі Ніч розляглася на пюпітрі Жде композитора, щоб жити І б`ється головою вітер Бо недостойний ніч любити.

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 7 відгуків
© Оригінальна образність, 29-10-2007

Згенеровано за 0.029198884963989 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

Персоніфікація

[ Без назви ]