Гілля дерев - простягнуті руки
Це вже світанок - прийшов час розлуки
Прийшов час платити,
прийшов час питати
Довго ти будеш мене залишати
Чисті сторінки, записані звуки
Сонце ламається в тінях сторуких
Списаний зошит ніхто не читає
Ти цього хочеш, я так бажаю
Зморені очі, липнуть повіки
Ми іще чисті, ми, наче, ріки
Ти бездоганність, я повна снів
Хоч і не спиться, вірю собі
Десь там тумани,
десь там і я
Ти прощавай,
бездоганність моя
