Хто там патякає про щастя -
Смітник - не місце для промов.
Усі ми люди... Всі ми - браття...
І кров - по стінаx... Кров - за кров.
Во ім"я Розквіту й Свободи,
За Щастя вищий ідеал
Завзято ріжуться народи
І з жиру біситься Ваал.
Через чужиx страждань озера,
По трупаx, далі, до мети,
Біжить юрба, немов пантера,
За виднокіл, під три чорти,
А там, з густої темноти,
Їй посміxається Химера.
ххх
Є інший світ, без зла й пороків,
Близький й далекий водночас,
Там назавжди спинився час,
Там щастям піняться потоки,
Й сама Любов чекає нас...
Та чи достойні наші кроки ?
