

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12978
Рецензій:	20381

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

МЕСІЯ

© Святослав Синявський, 21-10-2007
Ні пари з вуст! Мовчи! Завмри! Ти чуєш дикий хруст? Кістки ламаються як хмиз... Думки на друзки розбиваються... Чуття, та що чуття, без каяття кати вмирають... Їх падлюче місце надовго не лишається пустим "Таке життя" - шепоче схиблена підлота на кухнях за борщем пісним. Без каяття ......без совісті ...............і честі кіптять се небо посполиті з володарем своїм навіки злиті у поцілунку слинявім Іуди Такі от люди - насельники степів безкраїх, поплічники катів... У зграї збиваються їх діти і набігають на міста... То ж правди нікуди подіти - країна помира... *** Пуста стоїть церківка натовпом набита, з попом, що ходить на роботу. "Хто ти?"- питає він Месію, що на часину завітав у Батьків Дім. "Хто, ти? Тебе ніхто не кликав, Ти заважаєш править службу! Ходи звідсіль, поки свячену сіль тобі на рани не посипав! Іди хутчіш, Тебе сюди не звав ніхто!"- Отак бурчить той піп Пихто староболгарською, Месію штурхаючи з Храму щопятниці і щонеділі з року в рік... 2004-2007 © Святослав Синявський
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.015634059906 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design