Вдихаю аромат твого єства -
Мені так хочеться у тобі розчинитись.
Рахую, засинаючи, до ста,
А мозок просто хоче відключитись.
Ти зовсім поруч-ось твої долоні,
Цілую пальці і вдихаю знов
Цей запах схожий на смак крові,
Напевно, так я втілюю любов.
Я прокидаюся від присмаку твого -
Він мене будить знов о п’ятій ранку.
Я мимоволі згадую когось,
З ким зустрічала я колись світанки.
Цілую в губи. Вибач, це не я…
Один-єдиний ти в мене, коханий.
У мене знов розпочинається життя,
І ти-такий щасливо-невблаганний.
Провалююсь у сон на дві години
І знову прокидаюся від спраги.
Твій присмак знов підкорює мене
Мені ж бо треба набиратися відваги.
Я знов цілую-зваблюю тебе,
Усе розпочинається з початку…
І як же я люблю це слово «знов»,
Ненавиджу лиш знову ставить крапку.
