| © Nadiya, 17-10-2007
|
В житті моєму ти — як чисте Небо,
Де я лечу й ніде не бачу краю,
Тебе мені так, як повітря, треба,
В тобі живу, без тебе я згораю,
В житті для мене ти — як Казка,
Що в подарунок принесла Надія,
Любов і Віра наша—Божа ласка,
Яку для нас Господь колись леліяв.
Для мене ти немов сліпуче Сонце,
Що світить, осяває наші долі,
Промінням теплим загляне в віконце,
Всміхнеться ніжно з квітами у полі.
Життя моє тепер—це моя Мрія,
Якою я завжди до тебе лину,
Це думка, погляд, це як я, Надія,
І сподівання віднайти твою стежину.
Співаю я тебе щодня, як Пісню,
Мелодію з серця б’є кохання,
Вливається у тишу благовісну,
У сон, у мрію, у палке бажання.
Засвічую тебе як Зірку ясну,
Що осяває сірі дні будення,
Мою любов—в тобі вона не згасне,
А лиш спалить усе лихе у мені.
В твоїй любові я топлюсь, як в Морі,
Її до дна усю я в тебе вип’ю,
А також твою муку й краплю горя, -
Все заберу і квітами засиплю.
2005р.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
