ти ж пам’ятаєш як ми грали
в археологів
?
тремтячими руками тримаючи скарби
занурюючи в них тіло
?
шаленіючи від запаху
червоніючи від смаку
?
дивуючись циліндричній формі
прозорого вмісту
?
шкода що так нічого й не знайшли
.
ти ж пам’ятаєш як ми грали
в ентомологів
?
і я зі своєю арахнофобією
та й ти в неї грав
?
стискаючи Джатакамала в єдиному пориві
вивільняли безмежну енергію
?
проводячи ритуали
свято вірячи в реінкарнацію
?
шкода та то було вбивство
.
Ти губив сльози, я адекватність
Ти лежиш я плачу
Тобі погано в червоному, мені в чорному
Ти казав що я обмежений
Тепер ти на моєму місці
Ностальгічне поєднання
археолог-ентомолог
шмат м’яса в твердому футлярі...
