Місто стало.
Тролейбус вже «в депо»
свою табличку почепив;
втомилась я, втомився день,
молилась?
Я не знаю, я зависла.
Годинник зупинив
Набряклі стрілки,
Віщуючи чиюсь печаль –
І хтось умер,
Бо темна ніч
Перед світанням,
Коли раптово
Зупинився час.
І мокре дерево
не рухалось до світу,
і темінь огорнула небуття,
маршрутки зупинились
і привіти, автобуси...
бо місто спало.
