Рукою зірвав я зірвався,
Із даху
На стріху
Із стріхи на птаху.
Моя ВЕЖА-МАМЦЯ
Мене навчила літати,
Лапати,лапатий сніг
В очі холод,
Я мружусь,ховаюсь
В обіймах ВЕЖІ
Мережі супермаркетів
З букетами яндексів,
Індексів.
До серця адреса-
Відсилаю з надією,
А воно повертається,
Адресат не вірний,
З пінгвінячими лапками.
Заїдаю,носую,кусаю
Мої губки,
М'які,наче пір'я.
До дір задивляюсь я
Линяю від сорому-
Розпачу.
ВЕЖА-МАМЦЯ позіхає
На це дивлячись,
Кому ж як не їй
Все знати і бачити.
Всі пільги збираю,
Щоб на розум міняти.
Міньєти,діабети-
Це все дрібниці!
Я маю секрет запакований відчаєм
І клеєм залитий.
Палити чи жити-
Розін знає?
Є щось тимчасове,
А є дещо вічне.
Спитайте у ВЕЖІ,
МАМЦЯ правду всю скаже,
Відношення синусівдо формули щастя.
Зап'ястям прикриваюсь,
З ВЕЖОЮ-МАМЦЬОЮ розмовляю
А вона сміється,
Все вже знає.
Надію залишає...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design