Краплинами падає час,
Мільйони забутих учора
чи хтось вам розкаже про нас
чи ми просто пил, просто порох
вистукує дрібно так дощ
і вічність впаде на ремена
чи змиє сліди
чи стремена дарує
для завтрошніх прощ
так довго триває та мить
цвітуть чорнобривці та айстри
і справді, потрібно ще жить
хоч в спогадах, в мріях, у казці
