Коли вітер за вікном уже замовк
І пальці дощу оніміли від стукоту по шибках
Треба лягати спати, бо ніч занадто відкрита
Треба залізти під ковдру і переконати себе,
що ти вже спиш
все, що відбувається насправді, занадто правдиве,
щоб дозволити йому стати реальністю
ніч занадто відкрита, ти занадто відкрита
і вся вода твого тіла хоче за вікно,
хоче стати дощем
твої очі хочуть бути листками
і тіло шматує себе саме
і втікає від тебе у ніч
у хаті під ковдрою тільки суха оболонка
у хаті на підвіконні просто сидить душа і курить
роздивляючись краплини крові
які стікають по шибках
вона відчуває радість крові і захоплення очей
вона розуміє розпач серця
яке пересохло
та їй вже до всього байдуже
тому що закінчились цигарки,
а вона не може зібрати тіло
щоб піти купити нові
