І.
Ти нічого не варта без палючого болю.
Темно. Двір. І ліхтар, як всезнаючий страж.
Залишуся на ніч, щоб побути з тобою,
якщо досі не здох шал нестриманий наш.
Ти колючка. Гидотне, ядуче дівчатко.
Екзотична рослинка на мерзлій землі.
На порізах колишніх обірвано латки.
Жовтим світлом по ранах течуть ліхтарі.
Але знаєш, все просто, все просто до сміху:
ми нещирі – між нами трухлявий сюжет.
Тож мені посміхайся і мило прибріхуй.
На балконі дві цятки ─ вогні сигарет.
ІІ.
Я бачу відблиски ліхтарні
у вікнах. Небо замітають
свічки тополь. Зусилля марні -
я напиваюсь. Я зникаю.
Мій вогник пальці обпікає.
Від болю тану. Смак приємний.
Я розливаю!.. Розбиваю!..
Іде до мене хлопчик чемний.
Заповню світ, заповню вечір,
щоб порожнеча не чавила.
Я геть огидна ─ і, до речі,
колись я так уже чинила.
До біса самоцитування ─
лиш чистий пошук насолоди.
Цінуй екзотику кохання
такої ницої істоти.
