Кава цікава ночами
Очі стають темніші
Німби друзів моїх
Се джаз моїх віршів
І я як завжди із запізненням
Починаю бачити небо відради
Моторам своїм пришвидшую такти
Аби наздоганяти приховані кадри
І мати обіч любов ту застуджену
Яку інші бачать на лаві підсудних
Та які ж безсилі є вони щоби їй подати
Склянку коктейлю або миску черешень
Любов говорить: і не надійся на віру легку
Вщент буде розбите серце твоє коли я піду
Тебе зоставивши із галасливими мріями – вони
Як мертва вода де риба красива але за потоком
Доплива в термінал остаточного призначення
Поки пече допоки болить живеш і матимеш
Вогонь для води і вихід зі сну згодом ягоди терну
Як вино молоде зі свого вінка куштуватимеш
***
Кава є делікатно зайвою
Коли підіймаєшся по східцях
Водоспаду а хтось нагорі
Тебе скоріше за все виглядає
Спалюючи сірник за сірником
Диханню надавши сенсу музики
***
На тім перехресті
У тебе немає зайвих рук
І служба поповнення крові
Для тебе теж недосяжна
