Посидимо, помовчимо, дивлячись на Сонця захід,
На цей чарівний, божественний закат,
Його сам Бог дарує нам у ці хвилини,
Та Сонце скоро сяде й нам пора назад...
Посидимо, помовчимо, о як же мало часу,
На ці хвилини щастя, нам відведено,
А далі як завжди, буденність все розважить,
І Ти забудеш все те що було...
Посидимо, помовчимо, забудь слова байдужі,
Хай душі розмовляють, вуста нехай мовчать,
М"який пташиний спів і ліс нас зачарують,
Та ж шум дальніх доріг покличе нас назад...
Посидимо, помовчимо, дивлячись на Сонця захід,
На цей чарівний, божественний закат,
Знаєш люба, я ніколи і не думав,
Що буває так приємно з кимось просто помовчать...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design