Ніч. Темно. Пальці. Стук.
Над головою висить небо.
Хтось мріє. Дотик ніжних рук.
Комусь із нас вже ніц не треба.
Чекання. Спокій. Чорний крук.
Співають феї з свого раю.
А з пекла стогін вічних мук
Лише про милість слів благає.
Вмираю. Крапка. І живу.
Я відчуваю важкість світу.
В суцвітті голосів пливу...
... Це просто я чекаю літа.
7.05.2004
Набридло. Спати.
(В)красти сни
У ясноокої весни.
І без сумління відійти,
До неба трохи підрости...
А потім дещо взяти в сонця:
Бездонне світло й літній зір
(Чи може, все це взяти в зір?)
Набридло! Ні!
Забути дні,
Забути й ночі чарівні!
Але... Навіщо?
Просто так.
Набридло. Все...
Оце бардак
29.04.2004
Зима. І лід
В душі. Цей слід.
Дарма, що я
Тепер - не я.
Бо що ж є там?
Нічого. Злам.
Я знов. І ти...
Вже можеш йти.
Навіщо? Як?
Та просто так.
Я знов. - А ти?
Як хоч. Прости.
За що? Ніщо.
Немає. Що?
А, так? Ну, так.
Такий мастак.
Я знову зник
Крізь пристрасть. Звик.
Я знов. Люблю.
Дарма! Я сплю...
