Чи створити Тобі вірша?
Чи, може, Тебе у нім?
Я, зрештою, вже почав
Робити з простих складні
Стосунки, життя, вірші...
І дружбу з рудим дівчам
Спиняю лише вночі...
(Коли її й розпочав)
Без Тебе тепер - дивина,
Я звик до Твоїх голосів,
Бо, ніби-то, Ти одна,
Та деколи - ніби всі.
Війна з міражами у нас
Стабільно: психушка - псих.
І спроби позбутись образ
Образами друзів своїх...
Прощання вогню з вогнем,
Подія на рік, на роки!
Лиш згодом колись збагнем
Важливість усіх цих рядків...
