Ось вже люди
не ладні себе
ось вже люди
ладнаються в дорогу
і я ніби теж людина
збираюся йти кудись
але багато паперу
вивалюється по підлозі
я його
брудний підпалюю
а вогнище горить
а вогнище горить співає
вогнище засинає
захлинається потом
воно знову вогнище
яке горить співає
і знову заспане
піде в дорогу з людьми
І тиша
і сонце
що колише
зеленим кольором
на жовтих деревах
коли стоять стільці
мертві
коли летять у вирій
паперові вікна
коли вогнище
співає тобі лису гору
і розбиває свою голову
об ті папери
і вже не меє сили бігати
і вогонь вже холодний
Тут приходить Маестро
щоб грати і виганяти
демонів з кімнати
і псів із коридорів
і нас з порожніх залів
Мольберти розіставлені
на сцені починають свої рухи
ходити
бігати
шаленіти
танцювати
цілувати невпевнених
глядачів та глядачок
вогнище задихається у сні
