Хочу мовчання,
І не треба слів, чи сліз,
Цих надоїдливих мармиз,
Хай не побачу я Париж,
Я все одно помру,
Не заберу тебе з собою,
Ти напши етюд гобою,
Нехай заграє по мені,
Згадає радісні хвилини,
Солодкі ягоди калини,
І той грудневий перший сніг...
* * *
А може це кінець,
А може це печаль,
Мого кохання жаль,
Жало...
Мало ! Мало! Мало!
Світла твоїх очей крізь сліз забрало!
Забрало!
Воно в мене надію,
І я радію,
Як дитина,
Я Арлекін, а ти Мальвіна!
