Авторів:
2698
Творів:
51558
Рецензій:
96010
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 6337, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.149.250.19') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Антиутопія
© Tatchyn , 21-09-2007
Чорно-білі потяги зими
проминули станцію Коз[л]ятин.
Щем – додай, а відчай – відніми:
станеш сильним.
[хочеться багатим :-).
На подерту скатерку полів
осідає мертва позолота.
Я живу в країні, де голота
не смакує рими серед слів.
Для голоти – хліба і розваг!
А мені затьмариться… Й можливо,
у кількох римованих словах
стану вільним.
[хочеться щасливим :-)
Передмістя шибениць і плах!
Це моє повернення – як втеча
у минуле праведно-лелече,
за коротку вічність до тепла.
Від перону – кола по воді.
За відсутність – вирок і догана.
Заживе повернення й тоді
стану справжнім.
[хочеться коханим :-)
Я – b2, b8 – снігурі:
шах – і мат. Не виграти криницю,
де вода гартується у крицю
від зорі до вічної зорі.
Не сумуй. Лишається пройти
кілька вулиць – ось і двір Спокути,
де до столу звузяться світи
й хліба-солі.
[схочеться цикути :-(.
Крізь бокали – сонце навскоси,
хлібні крихти мнуться пластиліном.
Зграя слів шукає вирій клином,
серед них „спаси” й „не вознеси”.
Бути чи не бути – як вино,
пити чи не пити – як терези:
щоб не вибрав, друже, все одно –
станеш п’яним.
[хочеться тверезим :-)
Тоне небо в цинковій труні.
Вимерзають сльози на цямрині.
Пляшку – Галі,
квіточку – Марині,
рештки світу – Богові й мені.
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© вомбат, 26-09-2007
На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Михайло Карповий, 21-09-2007
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганна Осадко, 21-09-2007