Я відлунав тож навіщо безвучні дебати?
За дощами дощі й обляпані мороком хмари.
Падають янголи вниз. На небесах ренегати,
А на душі півдуші, і сьогодні зачинено бари –
Краплі гіркого катма, змокли розпечені скроні.
Трепетом мерзлих птахів б’ються у шиби фіранки.
Долар у ятці помер – що ж, я йому не бороню:
Вистрелив, впав і затих. Стигнуть надій філіжінки
В суміші гину секунд. Варто? Хіба не банальність
Все що до мене було? Чого ж тоді врешті я хочу?
Лють покривила лице. Як же моя солідарність?
Щось затискає мене, рота заклеївши скотчем.
13.о9.2оо7
