|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51005
|
| Рецензій: |
95756
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 624, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.166.98') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Альтернативна історія
|
|
|
| © Юлія Петрусенко - Левківська, 22-01-2006
|
Ельза була засмучена
На кшалт: «Не вдавай, що тобі щось вдалося!»
Зайві словосполучення
Осикою в серце, кмином у носа…
Йшла по шосе, смакуючи
Вологе повітря повсталої осені…
Сама собі передуючи
Хоть хтось би сказав: « Та досить вже…»
Але о четвертій ранку
Шосе було важко щось мовити
Ось Ельза ступає на склянку
І ріже ступні оголені
Та Ельза на це не дивиться
Вона зрослася із болем
Шосе ледь помітно кривиться
Встає, і вони йдуть вже двоє…
Тандем досить дивакуватий
А ще до розмов не злаштований
Шосе протирає знаки
Та прискає аерозолями
«Гей, Ельзо, не мини свою хату!»
«Я далі йду!» «Та куди тобі?! -
Тебе ще не вміють чекати
Отож бо далеко не йди!»
І знову лягла тиша свинцем
Між ними такими не рідними
Знов кожен іде поодинці
Проте так простіше мріяти…
Від сонця запахло вервейном
І чимось ще, на кшалт прощання
«Моя не забутня Ельзо»…
Казав він і зникав в світаннях…
Вона йому рвала гудзики
Плела светри та нісенитниці
Щось мило казала на суржеці
І як він обходила митниці…
Ельза в собі посміхнулася
Шосе ж було не впіднесенні
Ось перша машина очуняла
Й його розчавила колесами
«Знай, Ельзо - Шосе обізвалося -
Щоб не нити ранам моїм,
Щоб мені більш не ввижалося
Не зарадить ніякий морфін»
«А ти спробуй простим аспірином
Я давно вже йду до простішого
Я звичайним наповнена дивом
Мені ліпше так…»
Ельза була засмучена
Вже не квітнуть усі її трави
Ніби й вільна і ніби заручена
Йшла вона… Трапився ранок…
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
