Зелена тиша твоєї душі засіває градом туман
Зі збуджених тремтячих вод злітають ескадри
Духів замріяних снігових баб і хутко хапаються за
Хвости летючих журавлів а все ж залишаються
Непомічені кишенькові очі розпихають за пазухи
Бо і висот не менше бояться
Деякі баби бувають однакові
У довгий місяць Плекання Баштанів ми відпускали
Орлів соколів яструбів
Із геральдик гербів і пісень що ставали
Місцем спустошення
Містом мертвішим за гербарій
***
Іноді траплялось дні бойкотували нас і вимагали безробіття
Особливо День Місяця котрий шипів кип’ятком в мегафон
: прогуляти все що набуто і не було загублене!
: свобода рівність братерство як у Неділі!
: цінуймося поки цвірінькають птахи на колонізованих кронах!
День Місяця найстаріший серед днів і серед дідів найживіший
Мав феноменальне забування вмикать на своїй горі мегафон
Величавий Вівторок кладе на восковий вівтар величезне відро
Правим оком блудить по небу чекаючи звідти манни та води
Щоб наліпити вареників і продати їх Середі від якої стереже
Це мега-відро своїм прозаїчним лівим але підгостреним оком
Слідом за ним Середа ця міс всіх екстравагантних салонів
Мавпує мапу Всесвіту помальовуючи пензликом на єдвабі
А посередині приклеює дзеркальце жувальною ґумкою
Але не бачить в ньому себе бо ж на очах носить медалі
Четвер зачерствів у черзі до чортового колеса і чаркує
Із челяддю різниками шансоньєрами та потопельниками
Жона його хоч як яйко пісна але найвродливіша П’ятниця
Босоніж з піднесеними п’ятками прямує до ятки з цукатами
Субота невиправна скорбота і снувальниця фланелевих шляфроків
Підморгує Вівторку але так як його обидва ока зайняті безперервністю
А tertium non datur (як відомо) всі хотіння її покриваються накипом млявості
Вона прошвендює час та запасається мовби рабами алкоголем і крабами
***
А ти моя Неділя
Невичерпна й рухома криниця сновидінь
Це на тебе я вперше натрапив коли був поданий
Перший часниковий соус усього що пам’ятається
Друга щока пробачення
Третя гарбузовість відмови
І ти спопеляєшся та воскресаєш зеленою тишею
Яка звисока засіває мене
Щоб я хоча б на милю щасливості
Міг жити далі
