Я молюся кавою в каварні,
А в кріслі, поруч, сидить мій Бог:
розкинув карти, у вухах плеєр,
п’є шоколадне мокко, стука пальцем
по столі – на ньому зверху мій
млявий тихий гріх
(кидає вогняні блики на його просте
задумане лице).
Крутиться гнеться пружно тіло –
Горить, горить, горить!
Гостро стукає в скронях пристрасть –
Видих-вдих, раз-два, не зупиняй погоню,
Ловлю, полювання, не зупиняй!
Чи приймеш молитву кавою,
Чи буде прощений мій гріх?
Каюся, лише не спинюся…
2.09.07
