Пий, ми сьогодні нагоду маємо
Піти і розтравити все по місцях,
Тобто на місті ми все залишаємо
Ось мої стіни, давай бо свій цвях!
Ось моє серце, в нього твої відповіді,
Бий, забивай, залишся і руш
Страшно! Кохання бо наше на підступі
Ми вкрали його підступно із душ
Так, любий мій, ми давно поневолені
Вінчані з квітами, згвинчені, скошені.
Все тишком-нишком... Ти чимось не вдоволений?
Бери моє серце, хоч воно поношено
Я нявка, без честі і з кречетом
Ти біла тінь, та все з плямами, з плямами
Пий, бо ми кохати приречені
Зречено, зраджено
