

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12978
Рецензій:	20380

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Ікар

© moZZok, 31-08-2007
Ти знаєш свою дорогу: від себе - углиб - до себе, від бога - увись - до Бога, від самості - до самоти. Терпіння терпкого треба, щоб мати печальну змогу іти - під відкритим небом - за сонцем, як сонях - йти. Навколо - природи врода. Темніють на небі плями - твоєї душі розводи, і світить в руці свіча. Величними йти шляхами, якими лиш ходять горді, упитись своїми снами, на доторк відчути час. Себе залишаєш в небі, зростаєш з піску до сонця, собою руйнуєш греблі, новий віднайшовши шлях. Надіються на оборонця горішнього знизу землі, а ти відкриваєш сланця громади - твій сміх в горах. Орлом над печаллю спеки піднявся - легкий і мудрий. Але, як казали греки, ті крила людські - хисткі. На твій розрахунок грубий віки накладають вето, змиваючи з правди пудру. У вічність - твої кістки.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0160222053528 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design