Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46314
Рецензій: 90456

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

столик графомана

© Vita, 23-08-2007
Сюжет розмитий, діалоги – каша.
Трухлява сцена і завіса драна.
Ця драма – лажа, ця поема – лажа.
Моє життя – це столик графомана.

Моє життя – це, власне, графоман.
Він без вагання вистрілить у спину,
Щоб я, бува, не викрила обман –
Він вкрав у мене текстів половину.

Проте було б за що здіймати бучу.
Вірші – не надто вартісна поклажа.
На вухо графоманові шепочу:
«Ця драма – лажа, ця поема – лажа…»

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Мирослава, 26-08-2007

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Oles Olen, 25-08-2007

строфа

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Валерія, 25-08-2007

Життя - графоман... круто

© Карповий, 24-08-2007

Про самокритику

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганна Осадко, 23-08-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72185921669006 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …