Між звуками брязкотом ритмом гобоя
Між напруженістю гітарних сухожиль і вен
Між гілкою та гупаючими об землю сливами
Тиша
Достовірна солодко-спокійна всевишня вказівка до
Вслуховування у власний біг крові пульсування серця
Входження у артерію кімнати із запахом мирти
На зупинці серед хаосу будинків-думок
Знаходиш розмоклий квиток
Де на звороті рецепт у деталях розписано
Найвеличнішої з-поміж мелодій твоєї історії
Хоча буває незвично
Вдягати шати тиші
Та ставати
Її безколірним голосом
За собою
Заклацуєш ковані майстром
Підписані відбитком пальця
Двері важезні
:: ТРАВА ::
Він по пояс занурюється у зеленкавий ставок
І косить довготелесу траву зігнутим лезом
Він не:
- растаман посередник легких наркотиків та уяви
- колекціонер піддатливих дочок Флори
- затятий збирач того що погано лежить
- безпорадний учасник моб-перфоменсу
який завчасу відколовся від групи
Він косар яких на селі багато
Коли вся довколишня трава вигоріла
Він залежний від завтрашнього та шлунку худоби
А відтак і від шлунку своєї родини
Він занурюється по шию тай косить
На місці на якому досі було пасовище
Допоки один з мудреців-самозванців
Не задумав поставити греблю на річку
Запустивши коропів і в’юнів у траву сієї води
:: ДИХАННЯ ::
Експрес нічної кави
Не відвозить від головного болю
Самокрутка не звільнює від дихання
Почасти сон притлумлює реальність
Сон творить ілюзію швидкого безсмертя
І блискавка навпіл розділює небо серця
Мо’ запитай через дощ – вісника слів/співів/снів
Чом Бог не встановив парасоль у наші тіла
Чому свята мовби зумисне просякають смаком роботи
Переходячи зебру на заборонений колір
Бачиш як світло оце заповнює тебе до країв
І в кошику замість квіття несеш їй каміння й олію
Своїй чарівній царівні Емо
(яка напівлежачи в лихоманці малює в повітрі
довгим нігтем як мовчазне чекання на тебе
довгим від опустошення твоєю безликістю
сполучення двох молекул бензолу і відпускає)
І ще перед неминучим заходом сонця
Хтось інший назбирає слини аби
Вимити нею землисте лице
Котрогось екс-бійця жебрака
Розтоптаного за ніщо
Затоптаного ув ніщо
Буйвола загнаного на арену
Тавром незрозумілого миру
Мабуть механізм смерті і нового життя
Зачинається між знеструмленням
І зневодненням
Міста
P.S./...
Сусідко Вероніко
Якщо
Твої батьки сподіваються
Що завтра ми підемо в малинник
Читати Шекспіра
–
Вони на превеликий їх жаль
Помиляються
