Я більше не сплю в ночі,
Мій почерк став чуть краще
Нерговіше і блище до дитинства
Котрого вже нема в фотоальбомах
Моє життя - великий спалах
Фотооб’єктиву
Фотограф – мій коханець
І до тепер
Ми їздимо ночним містечком
На таксі
А вранці нам немає чого їсти
Але нічого – ми йдемо до друзів
На наш манер голодних
Разом якось ситніше…
…Ти візьмеш гітару
А я склянку з водою
Із під крану
Що віддає іржею
Вапном, і ціанідом, й Фейрі
Такий ось склад – доволі калорійний
Як в швидковарному бульоні
Усі інгрідієнти
Спалах…
Сполохнулися ворони
Що мною милувались
Сидячі на самій чорній гілці
Я теж вся чорна -
Колготки в стрілках та дірках
Шузи із тракторним піднебенням
Нігті і очі чорним змиті лаком
Цігарка в сумці,
М’ята та німа
Тату на ній чийсь номер телефону
Номер когось – кому не подзвоню,
Бо я не знаю про кого питати
Я віддзеркалення весни –
Як і вона щойно з під снігу
Зголошенні й рясні
Твої цілунки
У мої губи, обтерті чорною помадою
Ти майже влучив
Та не в сердце
Його не має вже з півроку
Хтось, хто йшов мимо –
Вліз у очі, а вийняв серце
Йому згодилось?
Не сміши
Розумієш –
У серці було все,
Будильник,
Пляшка,
“Lacrimosa”
Німецька мова,
Французьке кохання,
Готичні пісні,
Стильні речі,
Посвідчення водія,
Індифікаційний код,
Полити мамин кактус,
Вдихнути кисень – видихнути легені,
Бажання щастя
І нудьга,
І перший поцілунок в 5-му класі,
І якесь імення чоловіче,
Густав Майнрік,
І ще, і ще, і ще…
Там не було любові…
Спалах…
Спати чомусь не хочеться,
Мабуть через сніг
Сніг не навіює сон,
А лише літаргію,
Чи літургію,
Чи літеру «Т»
Чому саме «Т», питаєш,
Тому що я так хочу,
Це примха,
Чи примара
Чи Прим,
Сеньорита з реклами «Прими»
Маї Плесецької,
Не дивуйся –мене не рідко так заносить
Кудись в безглуздя
Я там сиджу
І їм насіння,
А потим це проходить,
Як і все в цьому світі…
А може не проходить,
Один дзен
У двері чи будизм?
Та ні – по мобілці
Чим можу помогти –
Виниси сміття на люди
Купи хліба та вівсянки
Повернися десь о восьмій,
Чи о дев’ятій
А я посиджу в кріслі
Поспоглядаю стінку…
Спалах…
Спартанськи вбрата кухня
Дві табуретки, кран в сльозах
Й коньяк
Мабуть пальоний,
Як мій світоогляд
Навколо ти на неативах
Й невимитих тарілках
Фотограф
З пльоночним фотопаратом
Ні це не просто характиристика
Це те що написано в тебе на пиці,
Там багато чого накаракулено,
Але це єдине, що я змогла розібрати…
Отож неси сміття сусідам
Котрі живі лише з любопитства.
Вони з ЛЮБОвью споглядають Пики
Вони жаліють тих, хто від ПИяТСТВА
Дійшов до вбивСТВА
власної душі…
Цікаво,
А щоб вони робили,
Якщо б нікто нічого не робив такого
За що можна було б жаліти й причитати?
Мабуть зійшли б із глузду
Краще вже як є…
Спалах…
Сплативши всі податки – я можу
Відірватись від землі
Залитоі асфальтом
Кудись там полетіти,
Як тітка Маргарита
Та в небі самольоти
Я мабуть не злечу
Ти в’яжешь мені чай
Я твій коштую подих
Якесь таке життя –
заВ'Язане на КОШТах
На кофтах з секонд хенду
І на рідних русизмах
І сексу прямо зранку
І на якихось там тонкощах
Товстого середовища
На ніч я помолюсь
Хоч і не буду спати
Я так давно не була сама собою
Що треба щось міняти
Може призвіще
На кличку чоловіка
Може колір волосся
З рудого на рудий
А може ключ з замком
Щоб нікто не потрапив до квартири
Навіть я
Її господиня
ГОСПОДИ, зверни увагу
На мою неуважність
До всього
Зроби мене трішки не мною
Щоб я виконувала обіцяне
Не пліла зайвого
І не ходила з музиками
Хоча ні
Музики хай залишаться
Вони такіж не досконалі
І взагалі не талановиті
Як і я,
Коли починаю розгвинчувати себе
Спалах…
СПАСИТЕЛЮ, мені всі кажуть,
Що я тебе беру за бороду
Та це не так,
Хоча мені не вірять
Навіть мої батьки
Я десь в собі думаю українською
Ловлю себе на жорсткому націоналізмі
І не понятній любові до Тараса Шевченка
Та усього синьо-білого
Я ніколи не задумуюсь про завтрішній день
З особливою увагою
І взагалі багато чого не люблю потрібного…
Що ще сказати? –
Взагалі –
Не знаю
Я якось швидко заблукала…
БОЖЕ, дякую,
Що вислухав увесь цей жах…
Амінь
Все – помолилась
Тепер ще кави
Чи сходимо до супермаркету
Монстру, що витисняє людську робочу силу
І напхан камерами,
Немов тюрьма
Ти посміхнися охороні
І спри щось
Третьою рукою-рудиментом
Наприклад пива і горішків
І пішли звідси…
Я – спалах
Я зникну в кілька митей
Візьми ж мій подих
З вологої підлоги…
