Мертві не вірять живим
Просто тому, що живі не рахуються з мертвими
Життя як зажим
Нас примушує бути інертними
Бажано впертими,
Але ніколи – вразливими
Мертві не вірять живим,
Бо у других залишився шанс, щоби бути щасливими...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Безкрилий ангел накреслив кров’ю на дверях
Знаки питання, вже ж немовлят немає у наших оселях
Ближче до стелі тримаю підняті руки
Ангеле мій, не накресли мені розлуки
Довгої, що проростає з гудків та викликів
Має початок – останнім вагоном потягу
Відгуки критиків – так, ніби я без одягу
Ангеле мій, твої крила лежать попрасовані досі в шухляді
Я тобі на заваді не стану, а стану до протягу
Може хтось у сутані за мене відмолить покуту...
