У вогкому вмираючому листі
КопИрсаюся холодом долонь...
СутІнки понаточували кігті,
Мене і місто кинули в полон.
Закутаю в пальто себе тісніше,
З волоссям вітер щоб не загравав
Зламає запальничка стіни тиші,
Які колись дихАнням ти ламав...
... ... ... ... ... ... ...
ПіднІму впалі очі догори
На п'ятий поверх, третє вікно справа...
А, чорт...! Впустила...Щойно там ходив...
Не вимкнув світло - значить, вариш каву...
Навколішки відсунусь від стіни
Подалі...звідти точно видно краще.
ПроклЯтий дощ! Сльозами скло умив.
Зайди туди, будь ласка, ну хоч раз ще...
....................................................................
Під ранок я прокинусь на землі.
Порожній день закутав місто саваном...
Тихесенько піднІмуся з колін,
Й підУ по хрусту інея, поламана....
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design