У таких містечках
легко орієнтуватися –
море завжди з того боку,
де найбільше неба.
Рішуче крокує до води
м’яко кажучи, огрядна, передпенсійна.
Надувну, безкомпромісно-зелену
рептилію, хвацько закинуто на плече –
це вже навіть не смішно.
Невже їм аж так залежить
на рівній засмазі?
Кокетливі маніпуляції
зі шлейками…
Шпигунська абетка?
- Мій папуга розумніший за собаку! –
запевняє сусід за столиком бістро.
«дє-ті бі-ллі нє лю-бі-ллі…» – крутиться в голові.
- Ви місцева? – перепитує,
- зазвичай цей бальзам серед дня
п’ють лише тубільці.
Непогано.
Вітер робиться теплішим
у спогадах,
коли погляд під стіл –
наскільки менш коричневими
стали сьогодні ноги.
