

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	754
Творів:	11456
Рецензій:	17377

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія гімн поета і Людини

Слово

© Messalina, 30-07-2007
Живу. Любитиму. Картатиму себе За згаяні світанки і роки, А час повільно зватиме мене В ніким іще не прожиті світи, В пітьму... Туди, де сивими стають Де в дзвонах молитовних всі зникають І я серед таких самих засну, І в травах непрополених розтану. Сльозу, тих, хто любив мене, осушить хід років, ПотОне моє Ім"я в стоголоссі, І навіть ті, хто нЕнависть ростив, Так само стануть схилами в колоссі. Але клянусь згадаєте мене, І Суть моя віднОвиться раптово, Й нікого з вас вона не омине Своїм теплом...Бо я залИшу Слово По сОбі... Хай Воно живе, Заквітчане безсмертною душею, Добро в серця розбиті понесе, Вогонь запалить вічний над землею! Храніть Його... Не здатне більш ніщо Як Слово, почуттями володіти, Людські життя єднати...Й розтопити Усе лихе, що досі в вас жило... Від серця я дарую вам його!
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00946712493896 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design