Чи сорока, чи ворона, а чи галка
На хвості мені новину принесла:
Під Хоролом є село Лобкова Балка,
Більш ніде нема подібного села.
Те село цікаву має славу,
Що у назві відображена отій,
Як колись ходили шведи на Полтаву,
То у Балці тій стояли на постій.
Тут вони гуляли, їли, спали,
Хто молився, а хто – навпаки...
Тут їм на вечерю подавали
Офігенно вкусні колобки.
Колобок – це страва легендарна,
Хто ж із нас цю казочку не зна?
Але шведи – нація бездарна,
Колобки для шведів – дивина!
Їм несуть офіціянти колобчину,
Тіпа - жріть уже, панове, колобка.
Але ті лише ковтають мовчки слину,
Наче страва ця бозна яка гидка.
А насправді то була смачню-ю-юча страва:
Колобок з картоплі та з муки,
Та поливаний підливкою з сметани,
Зверху ж – кріп, петрушка та шкварки.
Врешті вгору руку один швед здіймає,
Тіпа – в нас питаннячко є, ок?
Розкажіть нам , бо не чули і не знаєм,
Шо це за названьє „co-lobok” ?
Ми тут всею шведською сім'єю
Вибрали найвірогіднішу з думок,
Що ви кормите нас оцією-от фігнею,
Що виходить, як лобком потерти об лобок.
Ну, їм тут же люди пояснили,
Що це зовсім інше, а не це....
Тоді шведи хутко колобків доїли,
Ну і взялись попивать пивце.
П'ють вони, та мучить їх цікавість,
Як село оце на карту нанести,
Щоби повністю вказати вірну назву,
А не так, щоб лиш „Таверна „У сестри”....
От вони, хоробрості набравшись,
У селян питають:
- Вас іст дас?
Як оце село ви називайте,
Де так вкусно ви кормити нас?
А селянам хіба відповісти жалко?
Слово - це ж навіть не горобець!
І відповідають шведам :
- Це є Балка!
Верст з чотири від Хорола навпростець!
Шведи ж ті були не ликом шиті,
Всі колись навчались у Москві !
Пивом п'яні, ко-лобками ситі, -
Щось в них там замкнуло в голові.
Й, плутаючи Настю і Наталку,
П'яні шведи розпустили язики, -
- Ми в e-Балці ! Хай живе e-Балка,
Де такі смачнющі ко-лобки!..
Закотилось сонечко до ранку,
В полинах зацвіркотіли цвіркуни,
Танцювати вийшли юні балківчанки,
Дуже шведам вподобảлися вони!
І до ранку Насті і Наталки
Роз'ясняли шведам алюбки,
Як e-Балку відрізнить від не-e-Балки,
Й що таке лобки, що co-lobki.
Ніч червнева хутко пролітала,
Тільки Настя з шведом перейшла на „ти”, -
А уже й труба „в похід” заграла,
До Полтави ще іти й іти...
Марширують шведи гонорово,
Чи побачимось іще колись?
Чи вернуться Андерсони знову
До своїх Наталок і Марись?
Марширують шведи гонорово,
Кожен другий – казанова і хвалько,
Для когось із них ця Балка co-Лобкова,
А для когось - без цих літер „ко”...
І стоїть за штири версти від Хорола
Й до сьогодні мальовниче це село....
Й чи була ця колобкова баркарола,
Чи її ніколи не було?
Я не знаю, і ніхто тепер не знає,
Всі сліди зітерлись дотепер.
... А чи, може, їх в собі ховає
Заклад общєпіта „У сестер” ?
27.07.2007
( Вводний курс : ко-операція ( co-operation), e-mail, e-commerce etc)
Примітка. Ця імпровізація була вигадана і написана за 2 години ( 120 хвилин) для участі у форумі митців у селі Лобкова Балка Хорольського району Полтавської області, котрий, на жаль, сьогодні так і не відбувся....
