Скоро повернеться,
Болем обернеться,
Кохання спаплюжене,
А не рафінадом.
Мертвими стінами,
Серце відчинене,
А не спотворене,
Ти перша моя зрада...
Зрада не совісті,
Зрада цнотливості,
Ніби-по-першому,
І ніби випадково...
Біль не обіцяний,
Але гарантований,
Удар зі спини -
Моя зброя-моє слово...
Я не залишуся,
Та й не втікатиму,
Просто обвітрюся,
Серце замурую.
Доки обіймеш-
Тебе я чекатиму,
Доки покинеш-
Впаду і не засну я.
Доки топтатимеш-
Доти терпітиму.
Я вже не граюся,
Та ще не помираю.
Ляпас від відчаю
Довго болітиме,
Значить хотіла так,
І, зрештою, жива я.
Підступно все котиться,
Час не резиновий,
Тиждень до тижня,
Чекання - самогубство.
Впасти в обійми,
У них же втопитися...
Вмирають від дотику,
А не від розпусти.
