Здається, я люблЮ тебе давно...
Напевне, то було в сумну неділю
Де осінь чатувала на весну
В торішньому покинутому зіллі,
Й соломою стлівала після сну.
Ти з першосутінкової імлИ
Явився мені в вікнах журавлями:
В туманних далях тінь твою неслИ
Лиш осені відомими путями,
Неначе проводжали в мої сни...
Вологими долонями по склу
Ще довго тебе зливи малювали.
А осінь все чекала на весну,
І листя перепріле танцювало
Затягуючи ранішню зорю.
... ... ... ... ...
На грудях доосінньої землі,
Безрадісно звільнившись від оков,
Притулком марять спраглі журавлі...
Здається, я люблю тебе давно....
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design