Смакую губами твоє вушко,
Вивчаю раковину,
забігаю рукою у волосся.
Не розмовляй зі мною, коли
проростаєш наскрізь
Дубовим корінням в моїм лоні.
Я відбиваюсь дереворитно на тлі
Дверей старої лакованої шафи,
Як біло-лляна матерія літа:
Ти засмагло розніжений кличеш
Тілом,
А моя шкіра хвороблива як місто,
Що розплавлено стікає в канави.
Цілую.
Остання ніч любові тривала
Дві години вдень.
20.07.07
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design