тиша складається зі слів
сказаних раніше
і несказаних досі
коли ти не говориш слово
воно існує навколо тебе
а значить всюди
сказане слово
злітає з вуст
і зникає назавжди
(ти його більше ніколи
не побачиш)
ступаючи
в пустелю спілкування
з таким величезним перепадом
добових температур
що навіть двоязика вельвічія
назавжди потонула у
сухому піску
що липне до вітру
вітру який любить збирати
слова а позаяк
не знає мов
дістає свого іржавого ножика
і старанно вирізає кожну букву
так старанно що деякі
під час того
бува губляться
і в якійсь потайній
місцині у вітра є Схованка Букв
з яких він лаштує
найдовшу на світі
абетку
та ніколи не скінчить
позаяк не знає мов
і спокою
але ще жодного разу
не вдалося вітрові
викрасти несказане слово
воно
невидиме
для вітру
але тільки воно
існує всюди
тільки воно
знає про інші несказані слова
тільки воно
знає що не варто шукати
кінця пустелі
якій немає краю
тільки воно
може врятувати від холоду
тільки воно
здатне уберегти від спеки
тільки воно
вміє шукати
в пустелі спілкування
