Бринить дощів
всеочисна печаль.
На лезах свіч –
чи віра,
чи зневіра.
У присмерковім
розхристі душі
маліє день,
як шагренева
шкіра.
Ти – сильний.
Ти нікому не слуга.
Твоєї осени
не надійшла
ще днина...
Чому ж тоді
на моєму плечі
ридає муж,
як скривджена
дитина...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design