Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 559, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.191.212.146')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Поезії

CЕКСТАНТ

© Андрій Деревенко, 07-12-2005
                                           ##
                                           Тоді постукало серденько,
                                            Щораз посилюючи звук,
                                           І чути цей нестримний стук
                                            За межами грудей далеко…
                                           ##

. вір своєму серцю
воно ніколи не буде казати брехні
бо ніколи
не намагатиметься нав‘язати свою думку
це – компас…
без компаса в морі…
не підкладай до свого
КОМПАСА
своїх залізних аргументів
користуйся
компасом – для вибору шляху
сокирою – для рубання дров
для неї це застосування
КОРСНІШЕ
,ніж псування компасів,
та й останнім користі з того – zero..
у
кожної
речі – своє застосування,
вона може виокристовуватися і для іншшої мети,
але,
не будь
ДЕБІЛОМ,
Шановний Читачу,
люби себе настільки,
щоби
турбуватися про власне щастя

все життя – щастя,
ага..
якщо його
використову-ва-ти_за_при-зна-чен-ням,
ням-ням,
ну! – все тоді буде ням-ням

а коли тобі гірко –
ти згадай про Сахару,
про простих бедуїнів,
що живуть у пустелі,
ти подумай про того,
хто сьогодні позбувся
усього, що коштовне
було в нього роками,
може сина, чи мами,
може, мрії дитинства,..
може – бачення світла,
може – рідних не буде
більше в нього нащадків
може…
в кожнім кінці – безліч нових початків,
просто досить повірити
вірити
присто вірити
своєму компасу,
серце порадить,
серце скаже, чому ті далекі пустельники
вічно блукають,
і чому не хвилюються,
де?
що?
і чи взагалі шукають?,…
серце відповідь дасть
на родинну утрату
допоможе піднятись…
розділить своє горе
свою тугу
із братом,
світом,
чи із лісом чи полем…
і піти далі вгору,
адже шлях – лиш туди…
і – йди!
Слухай його,..
Ти побачиш цей світ… руками, вустами, вухами сліпого
він навчився любити його, такого
жорстокого життя.
що йому_допомогло?
віра в себе,
чи Бога і каяття,
чи підпора від інших – назви це як хочеш
як хочеш…
хочеш якось це назвати?
не бійся говорити так голосно,
щоби і я почув те, що вибрало
ТвоЄ СерцЕ
як орієнтир.
ти ж підеш тепер тою дорогою?
чи, може,…
,може.
може ти збираєшся “зважити всі логічні за і проти”?
може та дорога здається тобі невідомою нікому стежкою?
мо‘ веде невідомо куди?
мої вітання – туди вона і веде…
куди? – невідомо!
Я – НЕ ЗНАЮ І ЗНАТИ НЕ ХОЧУ
А КОМПАС – ВСЬО ШАРИТЬ!!!
він – єдина відома мені стовідсотково права річ
логіка – залізна
відчуття – з набагато ніжніших за структурою матеріалів
тонкий прилад дає
точніші результати ніж сокира
тільки цінуй його,
бо жити можна і з СЕРПОМ_ТА_МОЛОТОМ..
а бути щасливим – лише завдяки СЕРЦЮ…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Кордоцентричність

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Настя Липовець, 16-12-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.030433177947998 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати