|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 5560, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.188.233.69') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Юліана Грай, 10-07-2007
|
Вона наступала і гралась бажанням,
А він відступав і казав їй про честь.
Вона наступала, й казала "Дізнаюсь,
Дізнаюсь у чому його був секрет!"
Чому він так тихо мовчав про кохання,
Чому не кричав про свої почуття?
Чому лиш мовчав, їй хотілось зізнання,
Так хтілось дізнатись його відчуття.
Він далі мовчав, а літо мінялось,
А літо кричало про швидкий свій кінець,
А літо з веселим уже більш не гралось.
А літо кричало: " Невже ти чернець?
Невже тобі сан не дозволив любити?
Невже ти не знаєш, де мрія твоя?
Невже тобі сан не дозволив хотіти,
Хотіти до мрії, вона ж ще жива?"
Скінчилося літо і осінь настала,
І з півночі віють сумні холода.
Вона не любила, і більш не страждала,
Вона вже забула, бо ще молода.
Йому ж стало сумно, бо літо не гріє.
Йому ж стало сумно, бо скоро зима.
І сум забирав потрохи сумління,
І він забував, що мрія свята.
Тоді вона вирвала з нього зізнання:
Секрету немає, секретам кінець!
Вона уже більше не гралась бажанням,
А він наступав і не казав їй про честь.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
